Болоньский заповідник порівняно молодий, створений з метою збереження і подальшого вивчення водно-болотних комплексів, що займають територію Нижнього Приамур’я. У цих місцях пролягають найважливіші міграційні шляхи численних птахів і ссавців. Заповідник включений в Список водно-болотних угідь міжнародного значення. Це важливе місце концентрації багатьох видів навколоводних і водоплавних птахів.
Історія створення
Болоньский заповідник є наймолодшим в Далекосхідному регіоні. Заснований в 1997 році.
Історія цієї заповідної зони почалася не з нуля. Охоронювані природні території існували в цьому регіоні, починаючи з осені 1976 року, коли в цих місцях був створений сезонний заказник «Сельгон», що мав місцеве значення. Площа його становила 48 тис. га. До його складу увійшли території від середньої течії до гирла річки Сельгон і мілководні озера Килтасин і Альбите.
Подальший розвиток особливо охоронювана територія в районі озера Болонь отримала в серпні 1984 року, коли був створений державний мисливський заказник крайового значення під назвою «Симминский», до складу якого увійшов і «Сельгон». Основна мета його створення – охорона навколоводних і водоплавних птахів та місць їх проживання біля озера Болонья. Функції заповідника – охорона копитних тварин і мігруючих птахів.
