У 2002 році Денні Бойл, який прославився раніше зухвалої драмою «На голці», у творчому тандемі з Алексом Гарлендом, що написав «Пляж» і режиссировавшим «З машини», примудрилися зробити революційний прорив у жанрі зомбі-хоррор. У своєму проекті вони примудряються спустошити Лондон, після заповнити його сміттям і дикими агресивними істотами. Фільм має рейтинг IMDb: 7.60, відгуки «28 днів потому» отримали переважно позитивні.
Оригінальний підхід
Серед багатьох достоїнств жанру фільмів жахів особливо значущим є можливість для творців втілити на екрані свої найвитонченіші ідеї. Кожна людина чогось боїться, а значить, при старанні можна зачепити за живе будь-якого глядача. У цьому Денні Бойл, як стверджують критики у відгуках про «28 днів потому», досяг успіху. Він зняв самий страшний фільм про людському лютому божевіллі після культового «Психо» А. Хічкока, причому в картині практично немає людей. Режисер показує обезумивших інфікованих. Подробиці експерименту, в результаті якого почалося зараження, залишені за кадром, а ось його апокаліптичні наслідки займають центральне місце в оповіданні. Відомо лише, що британські вчені ставили експерименти над мавпами, заражаючи їх вірусом «люті». Ратують за права тварин активісти випускають заражених особин, мавпи кусають своїх рятівників, ті моментально перетворюються на кровожерних зомбі.
